Як правильно клеїти багети

Час читання: 7 хв

Багет — деталь дрібна, а дивиться в очі щодня. Якщо наклеїти криво, стики видно, клей по стінах — потім хоч шпалери міняй, хоч стелю. Тому давай без «і так зійде», а по-дорослому: що, чим і як робити.

1. Що за багети й на що звернути увагу перед покупкою

Багет (карниз, плінтус стельовий) буває різний:

Пінопласт — найдешевший, легкий, але м’який, крихкий, легко продавлиється пальцем. Для першого разу підійде, якщо не очікуєш ідеальної геометрії.
Полістирол (екструдований) — щільніший, рівніший, краще виглядає. Добрий варіант «ціна/якість».
Поліуретан — еластичний, міцний, часто з більшим профілем, красивий рельєф. Дорожчий, але виглядає солідно й служить довше.
Гіпсовий — важкий, «класика жанру», але це вже інший рівень робіт: потрібна хороша основа й розуміння, що робиш.

На що дивитись у магазині:

Рівність профілю. Приклади два багети один до одного по торцю — не має бути щілин і «гвинтом».
Однаковий малюнок і розмір. Бери відразу з однієї партії.
Достатній запас. Рахуєш периметр кімнати + 10–15% на підрізку й помилки.

2. Інструменти й матеріали: без цього нормальної роботи не буде

З мінімального набору:

стусло (пластикове чи металеве) для підрізки під 45°;
ножівка з дрібним зубом або ножівка по металу;
гострий канцелярський ніж;
олівець, рулетка, рівень (лазерний — взагалі казка);
шпатель гумовий/маленький металевий;
чиста ганчірка, відро з водою;
дрібна шкурка (P120–180);
грунтовка для стін/стелі.

Клей:

Полімерний клей для багетів/карнизів (типу рідкі цвяхи, спеціальний клей для молдингів).
Або акриловий клей-шпаклівка (часто на ньому й клеять, і замазують стики).
Для важких багетів (гіпс) — спеціальний склад (гіпсова шпаклівка/монтажні суміші), але це вже інша історія.

3. Підготовка поверхні: половина успіху

Багет не любить пил і жир. Якщо стіни сипляться, фарба відстає, а шпалери пузиряться — все це вилізе потім.

Що зробити перед наклеюванням:

Перевірити основу.
Постукай, поскреби. Якщо штукатурка відвалюється — зішкребти слабкі місця й підшпаклювати.
Зняти зайве.
Старі шари клею, фарби-«лупи», залишки шпалер — прибрати.
Прогрунтувати.
Мінімум один шар грунтовки глибокого проникнення. Особливо, якщо основа крейдяна чи пориста.
Грунтовка дає:
- кращу адгезію клею;
- менше пилу й відшарувань.
Вирівняти грубі перепади.
Якщо стіна «гуляє» на 1–2 см — ніякий багет це красиво не сховає. Локально підшпаклювати й вирівняти, особливо в кутах.

4. Розмітка: клеїти «на око» — погана ідея

Ідеально, коли стеля пряма. У реальному ремонті — рідко. Тому важливо обрати лінію, за якою ти клеїш, а не сліпо йдеш за кривою стелею.

Варіанти:

Розмічаєш по стіні: від стелі відміряєш однакову відстань (наприклад, 3–5 см, залежно від профілю) по всьому периметру, ставиш мітки, з’єднуєш їх рівнем/шнуром-відбійкою.
Якщо стеля дуже крива, а стіна більш-менш, орієнтуєшся більше на стіну, щоб візуальна лінія була рівною.

Лайфхак: краще трохи «погратись» із відстанню, але зробити одну рівну лінію, ніж іти за кривою стелею — тоді багет підкреслить, що в тебе там «хвилі».

5. Підрізка кутів: тут більшість і проколюється

Красиві кути — це обличчя роботи. Де криво — видно одразу.

Внутрішній кут (стандартна кімната)

Використовуєш стусло. Воно має пази під 45°.
Важливий момент — як класти багет у стусло:
- Ту частину, яка прилягає до стелі, кладеш на одну полицю.
- Ту, що до стіни — на іншу.
  Тобто багет лежить у стуслі так, як буде стояти в кімнаті, тільки перевернутий.
Внутрішній кут ріжеться так, щоб лицьова частина була довша, а задня — коротша.
Перевіряєш, прикладаючи дві заготовки в кут «на суху».

Зовнішній кут (колони, виступи)

Тут усе навпаки:

Лицьова частина коротша, внутрішня — довша.
Краще потренуватися на обрізках, ніж псувати нормальні шматки.

Якщо стіни й кути не ідеальні (а так і є):

Можеш трошки «підшаманити» ножем після підрізки.
Невеликі щілини потім замажеш акрилом/клеєм-шпаклівкою.

6. Клей: як наносити й скільки

Тут люди або «льють від душі», або мажуть так, ніби економлять на власній хаті.

Правильний підхід:

Наносиш хвилястою смугою чи «ковбаскою» по всій довжині на ті площини, які стикаються зі стіною й стелею.
Трошки більше клею — до кінців багета і в місцях стиків.
Не розмазуєш в нуль, але й не робиш валик завтовшки в сантиметр.

Полімерний клей зазвичай дає кілька хвилин на коригування. Акриловий може схоплюватися швидше. Читай інструкцію, але не як художню літературу — реально зважай на час.

7. Процес наклейки: крок за кроком

Починаєш із кутів.
Спочатку кутові елементи, потім прямі ділянки. Так легше «зійтися».
Прикладаєш багет по розмітці.
Однією рукою тримаєш середину, іншою — кінці.
Легко притискаєш до стіни й стелі.
Коригуєш лінію.
Дивишся, щоб багет не «гуляв» по висоті.
Якщо клей ще не схопився — можна підправити.
Прижимаєш, але без фанатизму.
Не треба вдавлювати так, щоб із профілю зробити плоску рейку.
Легкий рівномірний тиск — цього достатньо.
Зайвий клей відразу прибираєш.
Вологим, добре віджатим поролоном/ганчіркою.
Не розмазуй по всій стіні. Зняв — і все.
Стики підганяєш відразу.
Якщо бачиш, що стикується неідеально — поки клей свіжий, можна легенько «підрізати» ножем, посунути, притиснути.

8. Стики, щілини, дрібні дефекти

Ідеальних стін не буває, навіть якщо майстер казав, що «все по рівню». Що робимо:

Маленькі щілини між шматками багета — замазуємо акриловим герметиком або тим самим клеєм-шпаклівкою.
Шви у внутрішніх/зовнішніх кутах — теж проходимо акрилом, розгладжуємо мокрим пальцем або гумовим шпателем.
Скол чи вм’ятина — замазати акрилом, дати висохнути, потім легенько пройтись шкуркою.

Акрил зручний тим, що його можна фарбувати, він еластичний і не тріскається при малих деформаціях стін.

9. Коли й як фарбувати багети

Залежить від того, що в тебе зі стінами/стелею:

Якщо стеля й стіни вже пофарбовані, багет можна легенько підфарбувати зверху після монтажу, підібравши колір.
Класичний варіант — фарбувати разом зі стелею білою фарбою.
Важливо: перед фарбуванням переконайся, що:
- клей висох;
- акрил/шпаклівка на швах повністю схопилися;
- зайві напливи зняті й зашліфовані.

Фарба — водоемульсійна/акрилова по інтер’єрах. Не масляна, не «що було в гаражі».

10. Типові помилки, які потім мозолять очі

Клеїти по негрунтованій, брудній поверхні.
Потім все це відвалюється разом із шматком штукатурки.
Різати «на око», без стусла.
Потім стики як зуби у старого гребінця.
Занадто мало клею — краще «підстрахуюсь цвяхами».
Багет із дірками від дюбелів виглядає так собі. Нормальний клей тримає й без цирку з дрилем.
Не витерти клей відразу.
Потім намагаються шкуркою/ножем — і рвуть багет.
Ігнорувати нерівності стін.
Якщо в тебе між багетом і стіною «щілина на палець» — це не герметик винен, це стіна. Краще підшпаклювати перед монтажем.
Не витримати час висихання перед фарбуванням.
Фарба потім тріскається, шви «грають», починаються «сюрпризи».

11. Пара порад від майстра, щоб робота виглядала «по-людськи»

Не женися за надто широким багетом в маленькій кімнаті.
Великий карниз у малому просторі виглядає чужорідно й підкреслює всі перекоси.
Працюй чисто.
Зайвий клей, крихти пінопласту, обліплені інструменти — усе це потім видно в деталях.
Пробний шматок.
Перед тим як різати весь комплект, зроби один «тестовий» кут на обрізках. На власні очі побачиш, як правильно класти багет у стусло.
Спокій і без поспіху.
Багети — не та робота, де треба летіти. Краще на годину довше, але потім не дивитись щодня на кривий кут.

Якщо робити з головою — багет реально підтягує вигляд кімнати, навіть якщо ремонт без «дизайнера за мільйон». А добре приклеєний карниз видно всім майже несвідомо: просто заходиш у кімнату й відчуваєш, що тут «акуратно». І це вже інший рівень.

Тарас Дуб