Бюджет на місяць: Як правильно розподілити кошти?

Час читання: 7 хв

Бюджет на місяць — це не про «урізати себе в усьому». Це про те, щоб грошей вистачало на головне, не доводилося жити в постійному стресі й соромитися кожного разу, коли касир озвучує суму.
Добре спланований місячний бюджет дає відчуття опори: ти не просто реагуєш на витрати, а керуєш ними.

Давай розберемося, як по-кроково розподілити кошти так, щоб і обов’язкове закрити, і про майбутнє подбати, і залишити місце для радощів.

1. Вихідна точка: скільки грошей у тебе реально є

Перший крок простий, але багато хто його пропускає.

Записуємо всі стабільні доходи на місяць:

зарплата;
підробіток;
соціальні виплати;
аліменти;
орендна плата (якщо здаєш житло);
інші регулярні надходження.

Важливо:

Бери чисту суму «на руки», після податків.
Якщо дохід нестабільний — орієнтуйся на середнє за 3–6 місяців, а не на «найкращий місяць».

Наприклад:

зарплата: 25 000 грн
підробіток: у середньому 5 000 грн
Разом: 30 000 грн на місяць — це твій старт.

2. Фіксовані витрати: те, що змінити важко

Фіксовані витрати — це те, що ти платиш щомісяця й приблизно в однакових сумах.

Сюди входить:

оренда/кредит за житло;
комунальні послуги (можна взяти середнє за рік, розбивши на 12 місяців);
інтернет, мобільний зв’язок;
проїздний/паливо, якщо є авто;
обов’язкові платежі за кредитами;
підписки (якщо вони дійсно потрібні).

Запиши всі ці суми й склади.
Наприклад:

оренда: 10 000 грн
комунальні (у середньому): 2 000 грн
інтернет: 300 грн
мобільний: 250 грн
транспорт: 1 000 грн
кредит: 2 000 грн

Разом фіксовані: 15 550 грн.

Це та частина, яка в першу чергу «з’їдає» твій дохід.
І саме її важливо бачити, щоб розуміти, що залишається.

3. Продукти й базові потреби: як не «проїсти» все

Після фіксованих витрат більша частина грошей у більшості сімей йде на їжу, побутові дрібниці й аптеки.

Тут є дві задачі:

Не недооцінити суму (щоб не довелося «докидати» з інших категорій).
Не розмазувати витрати так, щоб вийшло «все пішло непомітно».

Що робимо:

Дивимось, скільки реально йшло на продукти за останні 1–2 місяці (по виписці банку, чеках, хоча б приблизно).
Визначаємо орієнтир. Наприклад: 8 000 грн на місяць.
Додаємо сюди:
- засоби гігієни (шампунь, пральний порошок, туалетний папір);
- базові аптечні витрати (якщо є регулярні ліки).

Нехай це буде:

продукти + побутова хімія: 8 000 грн
аптека (середньомісячно): 1 000 грн

Разом: 9 000 грн.

На цьому етапі:

дохід: 30 000 грн
фіксовані витрати: 15 550 грн
продукти та базовий побут: 9 000 грн

Залишок: 5 450 грн.

Ось із цією сумою ми вже працюємо далі — це твої гроші на майбутнє й «усе інше».

4. Фонд безпеки й заощадження: чому важливо «платити собі першій»

Багато хто відкладає гроші за принципом: «Якщо щось залишиться в кінці місяця».
Чесно: зазвичай не залишається.

Тому правило просте: спочатку відкладаємо, потім витрачаємо.

Оптимальна логіка:

хоча б 10% від доходу спрямовувати в заощадження;
якщо поки важко — почни з меншої суми, але стабільно.

У нашому прикладі:

10% від 30 000 грн — це 3 000 грн.

Куди:

Фонд безпеки (подушка).
Ціль — мати 3–6 місяців витрат на базовий прожитковий рівень.
У майбутньому частину можна спрямовувати на:
- великі покупки (техніка, ремонт);
- освіту;
- інвестиції.

На старті важливий саме фонд безпеки.
Тому з залишку 5 450 грн ми перші 3 000 грн відправляємо в заощадження.

Залишається: 2 450 грн.

5. «Конверти» або категорії: одяг, діти, подарунки, розваги

Тепер час розподілити те, що залишилось, на «гнучкі» категорії.
Це можна робити фізично (конверти з готівкою) або умовно (категорії в додатку/табличці).

Стандартний набір:

одяг/взуття;
діти (якщо є: гуртки, канцтовари, щось додаткове);
побутова техніка/ремонт (хоч потроху, але регулярно);
подарунки/свята;
розваги й відпочинок (кафе, кіно, поїздки);
непередбачувані дрібниці (щось зламалося, терміновий візит до лікаря).

Приклад розподілу з 2 450 грн:

700 грн — розваги й кафе;
500 грн — одяг/взуття (якщо не витрачаєш у цьому місяці, переходить на наступний);
500 грн — подарунки/свята;
500 грн — побутовий резерв (дрібний ремонт, дрібна техніка);
250 грн — «непередбачене».

Цифри умовні, ти підлаштовуєш під свій стиль життя.
Але сама ідея важлива: кожна гривня має категорію.

6. Правило 50/30/20: як орієнтир, а не догма

Є популярна схема:

50% доходу — обов’язкові витрати (житло, комуналка, продукти, транспорт);
30% — «хочу» (розваги, кафе, одяг, хобі);
20% — заощадження й борги.

У реальності:

у когось обов’язкові витрати можуть займати 70%;
у когось є кредити, що тиснуть;
у когось, навпаки, є можливість відкладати 30%.

Тому стався до цього правила як до орієнтиру, а не як до «або я так живу, або я провалився».

Спробуй хоча б так:

порахуй, скільки зараз іде на обов’язкове;
порахуй, скільки ти реально відкладаєш;
подивись, чи можеш ти на 1–2% покращити ситуацію в наступному місяці (трохи зменшити «хочу» на користь «відкласти»).

7. Борги та кредити: як вписати в бюджет

Якщо в тебе є кредити або розстрочки, це теж частина бюджету, а не «якось заплачу».

Важливі правила:

Мінімальні платежі — обов’язково.
Вони мають входити в фіксовані витрати.
Якщо є можливість — спрямовуй додаткові гроші на погашення найдорожчого боргу (там, де найбільша відсоткова ставка).
Не бери нові кредити, щоб «закрити діру в бюджеті».
Потрібно не латати діру новим кредитом, а перебудовувати сам бюджет.

Якщо борги сильно тиснуть, план може бути таким:

мінімальні платежі — як є;
плюс невелика додаткова сума (наприклад, 500–1 000 грн) — на найдорогіший кредит;
пошук, де можна реально підрізати витрати хоча б на 5–10%;
при можливості — тимчасове підсилення доходу (підробіток).

8. Автоматизація: щоб дисципліна не трималася тільки на силі волі

Сила волі закінчується, а автоматичні налаштування — працюють.

Що можна автоматизувати:

Автопереказ на заощадження в день зарплати (наприклад, 10% доходу).
Автоплатежі за:
- інтернет,
- мобільний,
- кредити,
- комунальні (частково).

Це зменшує ризик:

«забула заплатити»;
«потратила, а потім згадала, що треба було відкласти».

Краще один раз налаштувати й періодично перевіряти, ніж щомісяця «згадувати й напрягатися».

9. Облік витрат: як не перетворити це на каторгу

Багатьом на думку про «вести облік витрат» стає погано.
Але це не обов’язково має бути складна таблиця на 20 стовпців.

Є три прості підходи:

Додатки для обліку фінансів.
Багато банків уже вбудовують категоризацію витрат. Можна підглянути там, скільки йде на їжу, кафе, таксі.
Проста табличка.
5–7 основних категорій:
«Продукти, Транспорт, Дім, Діти, Розваги, Інше».
Записувати витрати хоч раз на кілька днів.
Метод «СМС/чеків».
Складаєш усі чеки/повідомлення й раз на тиждень розбираєшся.

Головний сенс — бачити картину, а не кожну копійку.
Ти швидко помітиш:

де «витікає» найбільше;
куди йдуть гроші, хоча ти думала, що це дрібниці.

10. Розмови в родині: бюджет — це не монолог

Якщо в тебе є партнер/партнерка, важливо, щоб бюджет був спільною історією, а не «одна людина рахує, друга все витрачає».

Що допомагає:

раз на місяць коротко обговорити:
- які витрати будуть обов’язково;
- які планові покупки/події;
- скільки можемо відкласти;
домовитися про особисті кишенькові гроші кожного (сума, яку кожен витрачає як хоче, без пояснень).

Це знімає напругу в стилі:
«Чому ти купила?», «Навіщо ти витратив?».

11. Гнучкість: бюджет не має бути тюрмою

Бюджет — це не жорсткий замок. Це каркас, який можна підлаштовувати.

Нормально, якщо:

у якомусь місяці більше витрат на медицину — тоді трохи урізаєш розваги чи покупки;
у іншому місяці — великі витрати на дітей/школу — і ти тимчасово менше відкладаєш, але потім повертаєшся до звичного рівня;
вийшов «сильний» місяць по доходу — і ти частину цього приросту відправляєш в заощадження, а не всю «проїдаєш».

Важливо не ідеально виконати план, а рухатись у правильному напрямку: менше хаосу, більше усвідомленості.

Місячний бюджет — це по суті розмова з собою: «Що для мене важливо зараз? Про що я хочу подбати наперед? Від чого готова відмовитись, щоб мати запас і спокій?».
Коли кожній гривні є місце, життя не стає ідеальним — але стає передбачуванішим. А це вже великий крок від вічного «мені знову не вистачило до кінця місяця».

Ірина Гнатюк