Як правильно укладати ламінат: покрокова інструкція
Ламінат — це як «на швидку руку, але щоб красиво». Поки не почнеш класти. Тоді раптом виявляється, що підлога має характер, кути — свій гумор, а найбільше ламінат любить дві речі: рівну основу і нормальну підготовку. Без цього буде скрип, щілини, «хвилі» і вічне відчуття, що десь щось не так.
Я — Тарас Дуб, майстер і блогер про ремонт та інструменти. Поясню по-людськи і по-майстерськи: що купити, що перевірити, як різати, як замикати, де залишати зазори і як не зіпсувати підлогу ще на старті.
1) Що треба знати перед покупкою ламінату (щоб потім не плакати)
Товщина і клас
- 8 мм — нормальний мінімум для більшості квартир.
- 10–12 мм — приємніше по звуку і «солідніше» під ногами, але дорожче.
- Клас зносостійкості — беріть під реальне навантаження. Кімната/спальня — одне, коридор/кухня — інше.
Вологостійкість
Кухня, коридор, перший поверх, маленькі діти, пес-водолаз — не геройствуйте. Берете вологостійкі рішення і нормальні стики.
Запас
- На пряму укладку — +7–10%.
- На діагональ — +12–15%.
Краще залишиться одна пачка, ніж не вистачить 6 дощок з тієї партії.
2) Інструмент і матеріали: мінімальний набір без «профі-цирку»
Інструменти
- рулетка, олівець
- кутник
- ножівка по ламінату або лобзик (з дрібним зубом)
- молоток
- монтажний ломик/гачок для підбивання останнього ряду
- клини для зазорів (можна купити, можна нарізати з обрізків)
- підбивний брусок (або спец-набір для ламінату)
- рівень 1.5–2 м або правило
- ніж для підкладки
- пилосос (без нього буде пісок під підкладкою — і привіт, скрип)
Матеріали
- підкладка (правильна для вашої основи)
- пароізоляційна плівка (якщо основа бетон/стяжка і це потрібно)
- плінтус з комплектом кріплення
- поріжки/профілі на переходах
- герметик для стиків (за потреби, особливо на кухні)
3) Акліматизація: ламінат має «звикнути»
Не тягніть пачки з морозу і одразу на підлогу. Ламінат — деревний матеріал, він реагує на температуру і вологість.
Як роблю я:
- заношу в кімнату
- кладу пачки пласко
- 24–48 годин він «відлежується»
Паралельно — нормальні умови: температура кімнатна, вологість без тропіків.
4) Підготовка основи: тут або ви зробите правильно, або підлога зробить боляче
Рівність
Ламінат не любить горби і ями. Бо замки працюють на тонкому краї. Якщо основа «гуляє» — замок буде розходитися, а підлога скрипіти.
Перевірка проста:
- берете правило/довгий рівень
- кладете на підлогу в різних напрямках
- дивитесь на зазори під правилом і «гойдалку»
Якщо є суттєві перепади — вирівнюєте. Самовирівнювальною сумішшю, шліфуванням, фанерою (по технології) — залежить від бази.
Чистота
Пил, пісок, крихти — це потім звук «хрусть» під ногами.
Пилососите, не «віничком розігнав».
Волога (для бетону)
Якщо стяжка свіжа — не поспішайте. Волога під ламінатом — це:
- здуття
- запах
- деформація
5) Підкладка: не робіть з неї матрац
Підкладка потрібна для:
- дрібного шуму
- невеликих мікронерівностей
- комфорту
Але вона не вирівнює «криву» підлогу і не має бути товстою, як ковдра.
Практично:
- частіше беруть 2–3 мм нормальної підкладки
- екструдований пінополістирол/спінений поліетилен/пробка — вибір залежить від вимог і бюджету
Як стелити:
- встик, без нахльосту (якщо інше не вказано для конкретного типу)
- шви проклеїти скотчем
- якщо потрібна плівка — спочатку плівка, потім підкладка
6) Напрямок укладки: щоб виглядало нормально і було логічно
Є 3 часті варіанти:
- Вздовж світла з вікна — шви менше видно.
- Вздовж довгої стіни — кімната виглядає «довшою».
- По ходу проходу — коридор виглядає акуратно.
Якщо не хочете думати — кладете вздовж світла.
7) Розмітка і перший ряд: це як фундамент
Зазор від стін
Ламінат плаваючий — він розширюється/стискається. Тому по периметру лишаємо зазор 8–10 мм (інколи більше — дивіться рекомендації виробника).
Ставите клини між ламінатом і стіною. Не «на око».
Перший ряд
- починаєте з цілого/половинки (залежить від розкладки)
- збираєте ряд рівно
- перевіряєте, щоб він ішов паралельно стіні
Якщо перший ряд пішов криво — далі все буде «вперто криво».
8) Розбіг швів: щоб замки не розсипалися
Кожен наступний ряд зсуваєте так, щоб поперечні стики не збігалися.
Практичне правило:
- мінімальний розбіг зазвичай 30–40 см (орієнтуйтесь на вимоги вашого ламінату)
Схема проста:
- перший ряд — цілі
- другий — починаєте з обрізка, але так, щоб не було «коротишів»
- третій — знов інший старт
Головне — не робити «цеглу 10 см». Короткі шматки біля стін виглядають убого і слабші по замку.
9) Як з’єднувати замки: не бийте по ламінату напряму
Є два типи замків у стилі «клац-клац», але принцип однаковий: замок має сісти без насилля.
Правильна техніка
- Заводите дошку під кутом у замок попереднього ряду.
- Опускаєте вниз — має защолкнутись.
- Якщо треба підбити — через брусок, а не молотком по краю.
Порада з практики:
- якщо замок не сідає, не «добивайте». Перевірте, чи немає сміття в пазу, чи рівно підкладка, чи не перекосили дошку.
10) Підрізки біля стін: робіть розумно, а не «по місцю коліном»
Остання дошка в ряду майже завжди потребує підрізки.
Як робити:
- міряєте відстань до стіни
- віднімаєте зазор (8–10 мм)
- переносите розмір на дошку
- ріжете лобзиком/ножівкою
Щоб не сколоти ламінат:
- лобзиком ріжте з правильною орієнтацією полотна (залежить від типу лобзика і зуба)
- або використовуйте дрібнозубе полотно
- працюйте без ривків
11) Труби опалення, пороги, дверні коробки: тут новачки найчастіше косячать
Труби
- робите отвір більший за трубу з запасом під розширення
- потім закриваєте декоративною накладкою
Дверна коробка
Правильний варіант — підрізати коробку під товщину ламінату + підкладки і завести дошку під неї. Так вигляд буде чистий, без «поросят» із герметика.
Чим підрізати:
- ручною пилкою з дрібним зубом або спеціальною підрізною
Переходи між кімнатами
У дверному прорізі ставите поріжок/профіль. І пам’ятаєте: ламінат має дихати, його не можна жорстко «зажати».
12) Останній ряд: найнеприємніший, але робиться нормально
Зазвичай останній ряд треба різати по ширині.
Алгоритм:
- Міряєте ширину в кількох точках (стіни бувають «живі»).
- Віднімаєте зазор.
- Ріжете дошки.
- Ставите через гачок/ломик — підтягуєте до замка.
Не забудьте: клини по периметру мають бути до кінця, поки не поставите плінтус.
13) Плінтус: він кріпиться до стіни, а не до ламінату
Це важливо. Бо ламінат плаваючий. Якщо ви притиснете його плінтусом «намертво» — він не зможе рухатися і почне підніматися хвилями.
- плінтус кріпите до стіни (кліпси/дюбелі/саморізи)
- зазор між ламінатом і стіною він просто закриває
14) Типові помилки (і як їх не зробити)
- Класти на криву основу → скрип, щілини, поламані замки
- Не залишити зазори → здуття «домиком»
- Товста м’яка підкладка → замки розходяться
- Бити по дошці молотком → сколи, зіпсовані замки
- Зробити короткі вставки біля стін → слабкі місця і некрасиво
- Не підрізати дверну коробку → колгоспний вигляд з поріжками/герметиком
- Закріпити плінтус до ламінату → блокування руху «плаваючої» підлоги
15) Покроково, якщо коротко і по ділу
- Занесли ламінат — дав відлежатися 24–48 год
- Перевірив рівність основи, прибрав пил
- Постелив плівку (за потреби) + підкладку, проклеїв стики
- Вибрав напрямок, поставив клини (8–10 мм)
- Зібрав перший ряд рівно
- Кладу ряди з розбігом швів 30–40 см
- Підрізаю біля стін з урахуванням зазору
- Обходжу труби/підрізаю коробку/ставлю профілі на переходах
- Останній ряд — підріз по ширині, підтягування гачком
- Знімаю клини, ставлю плінтус до стіни
Якщо зробите нормально підготовку і не будете «додавлювати силою», ламінат ляже рівно і служитиме довго. А якщо хочеться «швидко і без мороки» — це теж можна, але тоді не дивуйтесь, що через місяць підлога почне з вами розмовляти скрипом.






















