Як правильно годувати немовля

Час читання: 9 хв

Почнемо з головного: ви хороші батьки вже зараз, навіть якщо хвилюєтесь, плутаєтесь і гуглите кожен звук дитини. Годування немовляти — це не іспит, а процес, у якому ви з малюком вчитеся одне одного. Я за 20 років роботи бачила сотні дуже різних дітей і батьків. І в усіх була одна спільна риса: з часом вони знаходили свій ритм.

Нижче — не «ідеальна інструкція», а практичний путівник: що важливо знати про грудне, змішане й штучне вигодовування, як зрозуміти, що дитина наїдається, і яких типових помилок краще уникати.

1. Головний принцип: годувати не годинник, а дитину

У перші місяці життя немовля — як маленький «сенсор», який сам показує, коли йому потрібна їжа.

Основні сигнали голоду:

відкриває ротик, шукає груди, «клює» головою;
смокче кулачок, губи, язичок;
стає неспокійним, крутиться, підвищує голос до плачу (плач — уже пізній сигнал).

Що робити:

Прикладаємо до грудей за вимогою, а не «раз на три години».
Не чекаємо, поки малюк розплачеться «до істерики» — тоді йому складніше взяти груди.

Чого уникати:

Жорсткого режиму в перші місяці: «плачеш — потерпи, ще не час». Маленький шлунок швидко порожніє, малюк має право хотіти їсти часто.
Ігнорування ранніх сигналів голоду (коли дитина ще не кричить, а «шукає»).

2. Грудне вигодовування: як організувати правильно

2.1. Перші дні: колострум — «золото», а не «мало молока»

У пологовому часто чую:

«Молока майже немає, там кілька крапель, дитина голодна».

Насправді в перші дні у вас молозиво (колострум) — концентрована «суперїжа»:

його небагато, але цього достатньо для маленького шлунка;
воно містить антитіла, ферменти, захисні фактори.

Що робити:

Прикладати малюка якомога раніше (ідеально — у першу годину після народження).
Давати груди часто: 8–12 разів на добу або частіше.
Не оцінювати успішність за «кількістю, яка витекла в пляшечку» — груди і пляшка працюють по-різному.

Чого уникати:

Давати без потреби суміші «про всяк випадок», якщо немає медичних показань. Це може заважати становленню лактації.
Панікувати через «невелику кількість молока» у перші дні — так і має бути.

2.2. Положення під час годування: комфорт для мами й немовляти

Гарне прикладання — половина успіху.

Ознаки правильного прикладання:

малюк захоплює не тільки сосок, а й частину ареоли (темної шкіри навколо);
губи вивернуті назовні («рибкою»);
підборіддя торкається грудей;
вам не боляче (можливий легкий дискомфорт на початку, але не різкий біль).

Популярні пози:

«Колиска» — дитина лежить на зігнутій руці, голова на вашому лікті;
«Перехресна колиска» — підтримуєте голову протилежною рукою;
«Футбольний м’яч» — малюк ніби «під пахвою», особливо зручно після кесаревого розтину;
Лежачи на боці — для нічних годувань і відпочинку мами.

Чого уникати:

Тримати дитину тільки за голову, занадто притискаючи — малюк може відчувати дискомфорт і відштовхуватися.
Терпіти сильний біль у сосках — це сигнал про неправильне прикладання, варто звернутися до консультанта/медперсоналу.

2.3. Режим: як часто і скільки тримаємо біля грудей

У новонароджених немає «нормальної» тривалості годування в хвилинах. Одні смокчуть активно 10–15 хвилин, інші — довше, з паузами.

Орієнтовно:

8–12 разів на добу або й частіше;
інтервали вдень можуть бути 1,5–3 год, уночі допускаються довші, якщо дитина добре набирає вагу.

Що робити:

Дозволяти малюкові самому відпускати груди;
Чередувати груди: то починати з однієї, то з іншої, щоб обидві спорожнювались.

Чого уникати:

Обмежувати годування за часом: «15 хвилин — і все». Дитина може не встигати отримувати «заднє» молоко, більш жирне й ситне.
Стримувати дитину від нічних годувань «щоб привчити до режиму» в перші місяці.

3. Як зрозуміти, що дитина наїдається

Це одне з найчастіших запитань.

ОЗНАКИ, ЩО ВСЕ ГАРАЗД:

Немовля мочиться 6–8 разів на добу і більше (після 5–7 дня життя, коли молоко "прийде").
Стул є, змінюється за віком (спочатку меконій, потім гірчично-жовтий при грудному годуванні).
Дитина активна в періоди бадьорості, має тонус, не «висять ганчірочкою».
Набір ваги: орієнтовно 125–200 г на тиждень у перші місяці (можливі індивідуальні коливання, важливо дивитись у динаміці).

ОЗНАКИ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬ УВАГИ ЛІКАРЯ:

дуже млява дитина, мало реагує;
рідке сечовипускання (менше 5–6 разів на добу), сухі пелюшки тривалий час;
відсутність приросту або втрата ваги після перших 10–14 днів життя;
постійний, надривний плач, який не пов’язаний з іншими причинами.

Важливо: разові «капризи» чи день, коли малюк «присмоктався» до грудей частіше, — це ще не ознака голодування. Часто так буває у періоди стрибків росту.

4. Змішане вигодовування: коли грудей не вистачає або є медичні причини

Ідеально — повністю грудне вигодовування. Але життя різне: інколи потрібна суміш.

Коли часто призначають догодовування:

істотна втрата ваги, яка не відновлюється;
окремі медичні стани мами чи дитини;
відсутність або різко недостатня лактація, попри всі спроби її налагодити.

Що робити:

По можливості зберігати грудь як основний спосіб годування, а суміш давати догодовуванням;
Обговорити з педіатром/неонатологом об’єм і частоту суміші;
Пробувати альтернативні способи догодовування (ложечка, чашка, шприц без голки), якщо є ризик, що пляшка зіпсує прикладання до грудей.

Чого уникати:

Самостійно «призначати» суміш, не оцінюючи вагу й стан дитини з лікарем;
Годувати сумішшю «аби заснув», якщо дитина просто шукає близькості, а не голодна.

5. Штучне вигодовування: якщо грудне неможливе

Бувають ситуації, коли грудне вигодовування не виходить або протипоказане. Тоді суміш стає основним джерелом харчування.

Як обрати суміш (разом із педіатром):

Вік: суміші поділяються за віком (1, 2, 3 тощо);
Стан здоров’я: іноді потрібні спеціалізовані (антиалергенні, при проблемах травлення тощо);
Реакція дитини: стул, самопочуття, наявність висипань.

Правила приготування:

Мити руки перед приготуванням.
Використовувати чисту, безпечну воду (кип’ячену, охолоджену до потрібної температури).
Суворо дотримуватись інструкції: не робити суміш «концентрованішою» чи «розбавленішою» заради ситості чи економії.
Не зберігати готову суміш довго (орієнтуємося на інструкцію, зазвичай 1–2 години при кімнатній температурі).

Під час годування з пляшки:

Тримати дитину напіввертикально, а не лежачи плазом — менший ризик потрапляння молока в вуха й задухи;
Тримати пляшечку так, щоб соска була заповнена сумішшю, а не повітрям;
Стежити, щоб отвір у сосці був не надто великим: малюк має смоктати, а не «захлинатися потоком».

Чого уникати:

Лишати дитину самого з пляшкою в роті;
Гріти суміш у мікрохвильовці (неоднорідний нагрів, ризик опіків).

6. Водичка, чай, соки: давати чи ні?

Для здорових немовлят першого півріччя:

При грудному вигодовуванні:
- додаткова вода зазвичай не потрібна — молоко закриває і потребу в їжі, і в рідині;
- винятки — спека, жар при хворобі (питання вирішується з лікарем).
При штучному вигодовуванні:
- іноді невеликі об’єми води можуть рекомендувати між годуваннями (особливо в спеку), але це узгоджується з педіатром.

Категорично не потрібно:

давати немовляті чай, соки, «відварчик для апетиту»;
замінювати молоко напоями.

7. Відрижка, зригування, газики: що норма, а що — до лікаря

Відрижка й зригування

Більшість немовлят зригують невелику частину молока — це нормально.

Що робити:

Після годування потримати дитину вертикально 10–15 хвилин («стовпчиком»), щоб вийшло повітря;
Не тиснути на животик одягом чи підгузком.

Чого уникати:

Одразу після годування активно перевертати, підкидати малюка;
Перегодовувати (якщо дитина на суміші й чітко видно, що об’єм занадто великий).

Тривожні сигнали:

сильна, «фонтаном» відрижка після кожного годування;
поганий набір ваги або втрата ваги;
зелена/жовта жовч у блювоті, млявість — терміново до лікаря.

Газики, коліки

У перші місяці кишківник «вчиться працювати», тому животик часто «говорить».

Що допомагає:

Носіння «стовпчиком»;
Легкий масаж животика за годинниковою стрілкою;
Положення «лягти дитині на живіт на ваші груди/руку».

Чого уникати:

Суворих голодних «дієт» для мами без реальних підстав;
Самостійного призначення препаратів «від газів» без поради педіатра.

8. Безпечний сон після годування

Після годування дитина часто засинає — це нормально. Важливо подбати про безпеку.

Що робити:

Укладаємо на спину (найбезпечніше положення для сну немовляти);
Матрац — рівний, досить жорсткий;
У ліжечку немає подушок, великих м’яких іграшок, пухнастих ковдр біля обличчя.

Чого уникати:

Засинання немовляти обличчям у подушку/м’яку іграшку;
Постійного сну на боці/животі без контролю дорослих.

9. Типові міфи про годування, які тільки нервують батьків

Міф 1. «Якщо дитина часто просить груди — у тебе мало молока»
Правда: часте прикладання — нормальне, особливо під час стрибків росту або ввечері. Так дитина і їсть, і стимулює грудь.

Міф 2. «Треба давати немовляті режим годин по годинах, інакше зіпсуєш»
Правда: в перші місяці головне — відповісти на потреби. Жорсткий режим може нашкодити і дитині, і лактації.

Міф 3. «Штучне вигодовування — це провал і сором»
Правда: іноді суміш — найкраще з можливих рішень у конкретній ситуації. Важливо не форма годування, а те, що дитина росте, розвивається і має поряд спокійних, люблячих батьків.

Міф 4. «Якщо з’їси щось «не те», молоко стане поганим»
Правда: раціон мами має бути різноманітним, збалансованим. Деякі продукти можуть спричиняти індивідуальні реакції в дитини, але «ідеальної» дієти не існує.

10. Коли обов’язково звернутися до лікаря

Негайно до педіатра / у лікарню, якщо:

дитина відмовляється від грудей/суміші, млява, сонлива, важко розбудити;
дуже рідке сечовипускання, сухі підгузки;
повторне блювання «фонтаном» літерою, з домішками жовчі;
висока температура, блідість або синюшність шкіри;
різкий, пронизливий плач, який не вдається заспокоїти.

Планово до педіатра:

якщо вас турбує набір ваги;
якщо є сумніви щодо техніки годування;
якщо плануєте переходити на змішане/штучне вигодовування та хочете зробити це максимально безпечно.

Годування немовляти — це не тільки про мілілітри й графіки. Це про контакт, тепло, відчуття безпеки. Ви можете не знати всіх термінів, плутатися в порадах родичів і форумів — це нормально. Важливо одне: дивитися на свою дитину, стежити за її станом і не соромитися просити допомоги в лікаря, медсестри, консультанта, коли щось насторожує.

Поступово у вас з’явиться власний досвід і внутрішнє відчуття: «ми все робимо не ідеально, але достатньо добре». А для немовляти це — найкраще, що можна дати.

Медсестра Даринка