Законодавство про борги: Що варто знати про свої права?

Час читання: 6 хв

Борги люблять тишу й сором. А права — навпаки: вони працюють, коли їх називають вголос і використовують по кроках. Я завжди кажу клієнтам: фінансова криза — це не «кінець історії», це період, у якому важливо триматися за факти, цифри й процедури. Бо саме процедура найчастіше повертає людині контроль.

Нижче — опорні речі, які варто знати в Україні, коли борг уже є або «має от-от наздогнати».

1) Ви маєте право розуміти: хто саме вимагає гроші і за що

Почнімо з простого: «мені написали/подзвонили — значить, я винен» не працює. Ви маєте право отримати зрозумілу інформацію: хто звертається, на якій підставі, який розмір боргу і як він сформований (тіло, відсотки, штрафи/пеня, комісії).

Якщо з вами контактує колекторська компанія, ви маєте право вимагати підтверджувальні документи щодо права вимоги та розрахунок суми боргу. Важливий практичний принцип: не погоджуйтеся на «домовленості» до того, як отримали документи і чітко побачили цифри.

Що мінімально просити:

номер/дата договору;
хто кредитор зараз (первинний чи новий);
детальний розрахунок боргу;
документи, що підтверджують право вимоги.

2) Колектори: що їм дозволено, а що — ні

Колектор — не суд і не виконавець. Це сторона, яка взаємодіє щодо простроченої заборгованості, і її дії обмежені правилами.

Практично корисно знати таке:

особисті зустрічі можливі лише за попередньою згодою та в визначені законом часові рамки;
під час взаємодії можуть вести запис, і про це мають повідомити;
не все, що колектори намагаються «зібрати» про вас, їм дозволено робити;
колекторська компанія має бути офіційно зареєстрована як колекторська (перевірка цього факту — нормальна дія, а не «конфлікт»).

Якщо поведінка схожа на тиск, шантаж, агресивні дзвінки, погрози, «винос» ваших даних третім особам — це не «нагадування про борг», а порушення правил взаємодії. У такому разі скарги — це юридичний інструмент, а не емоційна реакція.

3) Штрафи й пеня: у споживчих кредитах є обмеження

Найболючіше місце — коли тіло кредиту було одне, а загальна сума «на словах» уже вдвічі-втричі більша. Важливо: у сфері споживчого кредитування є законодавчі обмеження на пеню, штрафи та сукупні платежі за прострочення.

Що це означає для вас як для боржника:

не вся «нарахована» сума автоматично є законною;
має значення, як нараховували: за який період, на яку базу, які саме види санкцій;
інколи в розрахунках є подвійні нарахування або неправильно сформовані «пакети штрафів».

Практична порада: завжди просіть деталізацію. Без деталізації ви не можете оцінити, чи розрахунок коректний.

4) Воєнний стан і споживчі кредити: що важливо знати про відповідальність за прострочення

Є важлива норма, про яку багато людей дізнаються запізно: для споживчих кредитів у період воєнного стану та певний час після його завершення діють особливі правила щодо відповідальності за прострочення (штрафи/пеня та деякі інші платежі). Це не означає «кредит можна не повертати», але інколи це суттєво впливає на загальну суму нарахувань і на переговорну позицію.

Як діяти практично:

знову ж таки — просіть розрахунок з розбивкою по датах;
порівнюйте, які саме платежі відносяться до «відповідальності», а які — до основного боргу та відсотків;
за потреби — уточнюйте у юриста, як ці правила застосовуються до вашого конкретного договору.

5) Позовна давність: «3 роки» існують, але не магічно

У цивільних спорах часто згадують строк позовної давності. Але важливий момент, який люди пропускають: строк позовної давності зазвичай застосовується судом не автоматично, а за заявою сторони у спорі. Тобто «мовчати і чекати» — слабка стратегія.

Додатково треба враховувати, що в Україні правила обчислення строків у різні періоди змінювалися, тому «на око» порахувати часто неможливо.

Практичний висновок: якщо справа йде до суду — не грайте в припущення. Працюйте з документами і датами.

6) Виконавче провадження і арешти: ви маєте право знати підставу і діяти процедурно

Сценарій, який викликає найбільше паніки: арешт рахунку або списання коштів. Перша реакція — емоції. Друга має бути алгоритм:

Дізнатися в банку, на підставі якого виконавчого документа/провадження накладено арешт.
Перевірити, чи відкрито щодо вас виконавче провадження (є державні реєстри, де це можна побачити).
З’ясувати, які саме кошти арештовані і чи не належать вони до тих, на які законом заборонено звертати стягнення.
Якщо арешт накладено на «захищені» виплати — збирати підтвердження і діяти за процедурою зняття арешту.

Тут ключове: арешт — це не «вирок», а юридична дія, яка має підставу і механізми оскарження/виправлення, якщо вона застосована неправильно.

7) Виконавчий напис нотаріуса: це не «кінець», його можна оскаржувати

Окремий блок історій — стягнення через виконавчий напис нотаріуса. Важливо розуміти: виконавчий напис — це документ, який може запускати стягнення, але він не дорівнює судовому рішенню по суті спору.

У практиці такі написи часто оскаржують, коли є підстави сумніватися в «безспірності» боргу або в дотриманні процедур. Якщо ви бачите, що стягнення пішло через напис — не відкладайте аналіз ситуації: там важливі строки і документи.

8) Куди звертатися зі скаргами і за допомогою

Коли порушуються ваші права, важливо діяти по каналах, які реально впливають на процес:

регулятор (для фінансових установ і колекторських компаній у межах регулювання);
органи та механізми захисту прав споживачів фінпослуг;
безоплатна правнича допомога (консультації, інколи — представництво);
судовий шлях, якщо треба зупиняти стягнення або оскаржувати документи.

Не треба тягнути все самостійно, якщо відчуваєте, що «не тягнете». У боргових ситуаціях нормальна підтримка — це не слабкість, а економія грошей і нервів.

Короткий «антипанічний» чек-лист, коли борг уже стукає в двері

Фіксуйте контакти: хто, коли, що саме вимагає (скріншоти, дати, номери).
Запитуйте документи і детальний розрахунок боргу — без цього не домовляйтеся «на довірі».
Перевіряйте, чи компанія, що з вами контактує, має право вести колекторську діяльність.
Звіряйте штрафи/пеню та інші «додаткові платежі» з законодавчими обмеженнями для споживчих кредитів.
Якщо арешт рахунку — з’ясуйте підставу через банк і перевірте наявність виконавчого провадження.
Якщо це виконавчий напис нотаріуса — розглядайте оскарження, не ігноруйте процедуру.
Якщо справа наближається до суду — пам’ятайте про строки, але рахуйте їх по документах, а не «на відчуття».

Я пишу це як фінансова консультантка, не як адвокат: моє завдання — повернути вам ясність і ґрунт під ногами. Якщо хочете, опишіть вашу ситуацію коротко (тип боргу, хто звертається, чи є суд/виконавець, які суми тіла/відсотків/штрафів), і я допоможу скласти практичний план дій та список документів, які варто запросити першими.

Ірина Гнатюк