Важливість граючого навчання: Як ігри сприяють розвитку дитини?

Гра — це перша мова дитинства. Ще до того, як з’являються слова, діти вже досліджують світ руками, поглядом, рухом. Вони торкаються, нюхають, складають і розкладають, роблять «бабах» і «ой». І саме ці «ой» і «бабах» є їхнім навчанням. Гра вчить не менше, ніж книжки, таблиці чи вправи. Вона вчить так, як любить дитина — легко, захоплююче, живим досвідом.

У грі дитина пробує себе у світі

Гра — це безпечний експеримент.
У ній можна бути машиністом потяга, мамою для ляльки, лікарем для ведмедика.
Можна помилятися, сердитися, перемагати й знову починати.

Уявна роль стає приміркою різних «я»:
— сміливого
— сильного
— уважного
— дорослого

Так дитина поступово дізнається, ким може бути.
І від цього відкриття в неї виростають крила.

Гра тренує мозок так, як не тренує ніщо інше

У грі працює цілий оркестр когнітивних процесів:

• увага
• пам’ять
• планування
• логіка
• здатність знаходити рішення

Коли дитина збирає пазл чи конструктор, її мозок вчиться аналізувати, порівнювати, адаптуватися.
Коли сортує іграшки за кольорами — у ній формується структура мислення.
Коли будує вежу — вчиться розуміти причини й наслідки:
вежа впала… але можна спробувати інакше.

Це перші уроки наполегливості.

Через гру народжуються соціальні навички

У грі з іншими дітьми доводиться:

• домовлятися
• чекати своєї черги
• ділитися
• знаходити спільні правила

А ще — розуміти почуття іншого.
Коли лялька плаче, хтось її заспокоює.
Коли друг програв у грі — треба підтримати.

Гра вчить співчуттю.
Навичці бути поруч з іншою людиною.

Емоції у грі мають голос

Дитина ще не завжди може сказати:
«Я злюся»
«Я боюся»
«Мені сумно»

Але у грі ці почуття знаходять вихід.
У сюжеті, у діях, у кольорах.

Ведмедик може сердитися замість неї.
Машинка може врізатися, коли дитина відчуває напругу.
Пластилін може допомогти виліпити невисловлене.

Гра — це спосіб проговорити без слів.
Освітити темряву внутрішніх переживань.

Гра — це тілесність і контакт зі світом

Стрибки, біг, переслідування м’яча, хованки —
все це вчить керувати своїм тілом, балансом, силою.

Рухова гра допомагає зняти тривогу,
прожити емоції через рух,
відчути своє тіло живим і здібним.

Діти, які достатньо граються активно,
легше концентруються, сплять спокійніше,
краще відчувають власні межі.

У грі дитина щаслива бути дитиною

Гра дарує відчуття,
що світ — хороший,
що можна відкривати його без страху,
що поруч є люди, які підтримають.

Через гру малеча вчиться любити життя.

Ми інколи поспішаємо навчити дітей літер, чисел, правил і формул.
Але найважливіше вони засвоюють тоді,
коли м’яко хапають нас за руку і кажуть:
«Давай пограємо?»

У цьому запрошенні — довіра,
радість і найперша дорога до розвитку.
Там, де є гра — там росте дитина.